10 мудрих цитат геніального Богдана Ступки

944

1. “Хай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу.”

2. “Я не люблю війну, з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися — це не ти, це завжди хтось інший.”

3. “Шекспір сказав: “Світ — театр і ми всі в ньому актори”. А Сковорода ще доповнив, сказав: “І кожен грає ту роль, на яку його поставили”. Я думаю, це правильно.”

4. “Мужики дуже люблять перевдягатися, більше, ніж жінки. Візьміть історію костюма, і ви побачите, що, починаючи від папуасів, що для себе тільки чоловіки не придумували! Мужики – як півні, тільки б перед жінками крутитися.”

5. “Я вчу молодих акторів, як себе морально поводити в житті. Я не вчу їх грати, тому що цього навчити неможливо. Я вчу, як їм бути, працювати, зрештою, жити в театрі.”

6. “Я зрідка спілкуюся з кимось. Зараз зрідка. В мене найбільший друг — це моя дружина.”

 Читайте также: 15 лучших афоризмов Омара Хайяма – мудрость через века

7. “Роби справу чесно, з душею — і твоє до тебе прийде… Але це не означає, що вже завтра з’являться золоті гори.”

8. “Я, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь. Потрапляю в театр — і не можу додому відлучитися навіть пообідати. Затягує. Цілий день тут сидиш. Міркуєш, розмовляєш з людьми, аналізуєш.”

9. “Я стільки накричався за ці 50 років, навіть більше. Так накричався, що не хочеться. Але тепер, зараз я місяці три не був на сцені, починаю з дружиною розмовляти і раптом вона мені каже: “Ти чого так голосно розмовляєш? Та я ж біля тебе стою, сиджу. Я тебе чую. Ну чого ти так голосно? По-моєму, пора тобі вже на сцену”. І це правда. І хочеться, і колеться, і розчаровуєшся, і знову зачаровуєшся…”

10. “Господу Богу все добре вдалося — і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість — ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою.”

Делитесь этой информацией с друзьями в социальных сетях!


ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

Загрузка...
Загрузка...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ